29-та річниця Конституції України: основа державності та цінностей

28 червня 2025 року Україна відзначатиме 29-ту річницю прийняття Конституції – головного нормативно-правового акта, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, принципи організації та діяльності державних органів, а також права й обов’язки громадян. Ухвалення Основного Закону Верховною Радою України 28 червня 1996 року стало ключовим етапом у становленні державності, що мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства.

Венеціанська комісія визнала, що розділи Конституції України, присвячені правам, свободам і обов’язкам громадян, відповідають міжнародним стандартам у сфері конституційного права. Цей документ зорієнтований на гуманістичні ідеали, регулює правові відносини між суспільством і державою та відображає прагнення українців до демократії, верховенства права та європейських цінностей. Попри колоніальне й тоталітарне минуле, український народ завжди шукав норми, які б забезпечували справедливу взаємодію між населенням і владою, що робить Україну частиною європейської цивілізації та принципово відрізняє від Росії.

  • Конституція України є ядром національної правової системи, що гарантує права і свободи людини, регулює відносини між державою та суспільством, а також визначає основи державного устрою.

  • Для українців Конституція – це не лише юридичний документ, а й моральний орієнтир, що втілює цінності гідності, свободи, стійкості та нескореності.

  • У контексті повномасштабної війни Росії проти України ми особливо гостро відчуваємо важливість захисту конституційних цінностей – незалежності, територіальної цілісності та прав людини – для нинішнього та майбутніх поколінь.

  • На відміну від формальних і декларативних норм російської конституції, яка не захищає ані власних громадян, ані інші народи від агресії, Конституція України є реальним і дієвим інструментом захисту прав.

  • Історично конституційний процес в Україні відображає прагнення до демократії, рівності, незалежності та європейського цивілізаційного вибору, закріпленого в Основному Законі, зокрема через положення про стратегічний курс на членство в ЄС і НАТО.

  • Сьогодні громадяни України, які чинять опір російському вторгненню, виконують свій конституційний обов’язок, захищаючи державу, її незалежність і символи. Разом із міжнародними партнерами ми наближаємо Перемогу та притягнення до відповідальності держави-агресора.

Історична довідка

Український конституціоналізм має глибоке історичне коріння, сформоване під впливом європейських традицій, ідей прав і свобод людини, верховенства права та демократії. Ці засади розвивалися століттями, відображаючи національний характер, спосіб життя та суспільні відносини українців.

  • Середньовічна передісторія:

    • «Руська Правда» (XI століття, за князювання Ярослава Мудрого) – перша кодифікація права на українських землях, що базувалася на європейських законодавчих традиціях. Вона регулювала права станів, власність і судочинство.

    • Литовські статути (1529, 1566, 1588) – кодифіковане право Великого Князівства Литовського, яке включало українські території. Статути, написані слов’янською мовою, обмежували владу князів і захищали права різних суспільних груп, увібравши традиції Русі та середньовічної Європи.

  • Козацька доба (XVII–XVIII століття):

    • Під час революції Богдана Хмельницького гетьманські універсали, міжнародні договори (Зборівський договір, Березневі статті) та Гадяцький трактат визначали устрій, права і вольності козацтва.

    • Конституція Пилипа Орлика 1710 року – «Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького» – один із перших конституційних документів у світі. Вона обґрунтовувала право України на державну самостійність, визначала устрій козацької держави та враховувала інтереси всіх станів – козаків, духовенства, міщан і селян.

  • Після втрати державності (кінець XVIII – початок XX століття):

    • У XIX столітті конституційні ідеї розвивали Микола Костомаров («Книга буття українського народу»), Михайло Драгоманов («Вільна спілка»), Георгій Андрузький («Начерки Конституції Республіки»). Кирило-Мефодіївське братство виступало за республіканський устрій і федерацію слов’янських народів.

    • На Західній Україні Остап Терлецький та Іван Франко сформували соціал-демократичні погляди, а в ХХ столітті з’явилися концепції Михайла Грушевського, В’ячеслава Липинського та Миколи Міхновського.

  • Українська революція 1917–1921 років:

    • У 1918 році Мала Рада УНР ухвалила «Статут про державний устрій, права і вольності УНР», а ЗУНР – Тимчасовий основний закон. Ці документи заклали основи державницької традиції.

  • Визвольний рух XX століття:

    • У 1939 році Сойм Карпатської України проголосив незалежність і ухвалив конституційні закони.

    • У 1944 році Установчі збори Української головної визвольної ради (УГВР) прийняли Універсал, Платформу і Тимчасовий устрій, спрямовані на демократичне правління та консолідацію національних сил.

  • Радянський період:

    • Конституції УСРР/УРСР були формальними, прикриваючи колоніальний статус України в СРСР. Вони не мали механізмів реалізації проголошених прав.

  • Новітній період:

    • Процес створення Конституції розпочався з Декларації про державний суверенітет (1990) і Акта проголошення незалежності (1991). Після чотирьох років дискусій 28 червня 1996 року під час «Конституційної ночі» Верховна Рада 315 голосами ухвалила Конституцію України.

Основні положення Конституції

Конституція України складається з преамбули та 15 розділів. У преамбулі підкреслюється, що документ ухвалено від імені Українського народу – громадян усіх національностей. Основні принципи:

  • Демократичний устрій: Державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу та судову, а органи діють у межах, визначених Конституцією та законами.

  • Соціальна держава: Україна забезпечує соціальний захист громадян.

  • Права і свободи: Конституція гарантує широкий спектр прав, що відповідають міжнародним стандартам, включаючи свободу слова, віросповідання, рівність і захист від дискримінації.

  • Зовнішня політика: Спрямована на забезпечення національних інтересів через мирне співробітництво та дотримання міжнародного права.

  • Територіальний устрій: Визначає структуру держави та принципи місцевого самоврядування.

  • Зміни до Конституції: Вимагають 2/3 або 3/4 голосів Верховної Ради, що забезпечує стабільність документа.

Конституція скасувала дію Конституції УРСР 1978 року та Конституційного договору 1995 року.

Конституція України – це не лише юридична основа державності, а й символ стійкості, гідності та європейського вибору. У 29-ту річницю її прийняття ми вшановуємо тих, хто бореться за незалежність і цінності, закладені в Основному Законі. У час війни з Росією Конституція нагадує нам про необхідність захищати права, свободи та територіальну цілісність, наближаючи Перемогу та європейське майбутнє України.